Продавець стояв за прилавком магазину і розсіяно дивився на вулицю. Одна маленька дівчинка підійшла до магазину і буквально прилипла до вітрини. Коли вона побачила те, що шукала, її очі заблищали від захоплення...
Вона увійшла у середину і попросила, щоб їй показали намисто з бірюзи. — Це для моєї сестри. Ви можете красиво загорнути його? — запитала дівчинка.
Господар з недовірою подивився на дівчинку і запитав:
— А скільки у тебе грошей?
Дівчинка витягла з кишені хусточку, розгорнула її і висипала на прилавок жменю дріб'язку. З надією в голосі запитала:
— Цього вистачить?
Там було всього кілька дрібних монет. Дівчинка з гордістю продовжувала:
— Знаєте, я хочу зробити подарунок своїй старшій сестрі. З тих пір, як померла наша мама, сестра піклується про нас, а на себе в неї не залишається часу. Сьогодні у неї день народження і я впевнена, що вона буде щаслива отримати таке намисто, воно дуже підійде під колір її очей.
Чоловік взяв намисто, пройшов углиб магазину, приніс футляр, поклав у нього бірюзу, обернув стрічкою і зав'язав бант.
— Тримай! — сказав він дівчинці. — Та неси обережно!
Дівчинка вибігла і з вистрибом помчала до будинку. Робочий день добігав кінця, коли поріг того ж магазину переступила молода дівчина. Вона поклала на прилавок знайомий продавцю футляр і окремо обгортковий папір і розв'язаний бант. — Ці буси були куплені тут? Скільки вони коштували?
— А! — сказав господар магазину, — вартість будь-якого виробу в моєму магазині — це завжди конфіденційний договір між мною і клієнтом.
Дівчина заявила:
— Але у моєї сестри було лише кілька монет. Намисто з бірюзи, так? Воно повинно коштувати дуже дорого. Це нам не по кишені.
Чоловік взяв футляр, з великою ніжністю і теплотою відновив упаковку, вручив дівчині і сказав:
— Вона заплатила найвищу ціну... Більше, ніж міг заплатити будь-дорослий: вона віддала все, що мала.
Тиша заповнила маленький магазинчик, і дві сльози скотилися по обличчю дівчини, яка тримала у тремтячій руці невеликий згорток...
Немає коментарів:
Дописати коментар