Притча про жабеня або думки про сумнів ...

Пара жабенят гуляла на галявині. Все було чудово і весело, поки вони не звалилися в глибоку канаву. Швидше, це була не канавка, а яма з майже прямовисними краями і глибиною... практично не залишала шансів на порятунок.



Неподалік опинилася компанія інших жаб, які бачили те, що сталося з їхніми родичами. Підібравшись до краю ями, здавалася їм справжньою прірвою, жаби щиро кричали своїм нещасним товаришам:

-Друзі! Не витрачайте сили даремно! Змиріться зі своєю долею і... прощайте назавжди!

 Однак, обидва жабеня завзято стрибали, чіплялися за стінки ями, знову стрибали й стрибали вгору, але зараз падали назад. Вони наполегливо опиралися наміру поховати їх з такою легкістю.

— Не метушіться, у вас немає шансів вибратися звідти! Помріть гідно, подумайте про вічне, адже ваші стрибки просто смішні й безглузді!!!

І ось, після сотень безуспішних стрибків, один жабеня у розпачі впав на дно і важко дихаючи, почав чекати смерті. Його товариш глянув на розпростерте на дні ями тіло і продовжив свої стрибки з подвоєною енергією.

 -Друже, все марно, — кричали стрибуну звисаючі з краю ями жаби. – Побережи сили на гідний відхід з цього світу!

...Стрибок, ще стрибок, і ще, і ще, і ще...!!! Раптом, жабеня, розмахуючи лапками, злетів над краєм ями і впав у траву. Його відразу оточили інші жаби, здивовано дивлячись на дивом врятувався товариша, а потім накинулися на нього з єдиним питанням:

— Як ти зміг?!

Потім вони обступили усміхненого жабеня і почали розпитувати:

— Ти хіба не чув, як ми кричали тобі, що шансів немає?!

 — Це щось неймовірне! У тебе є якась особлива система, хитрун! Ти терміново зобов'язаний поділитися з нами своєю методикою виживання!!!

Врятувався від неминучої загибелі жабеня повними сліз очима дивився з вдячністю на своїх родичів і знаками відповідав їм, що він... глухонімий від народження. На жаль, він не чує, що йому так емоційно розповідають друзі, але він, безумовно, вдячний товаришам за турботу.

Переповнений почуттями, він знаками пояснював присутнім:

 — Без тієї неоціненної віри в мене і підтримку, яку ви надали мені, з ризиком для життя звисаючи з краю ями і підбадьорюючи мене криками, я не знайшов би в собі сил подолати втому і відчай. Мені так хотілося виправдати ваші надії, що я просто зробив неможливе!

ВИСНОВОК :

Ніколи не слухай людей, які намагаються передати тобі свій песимізм і негативний настрій, вони забирають у тебе твої найзаповітніші мрії та бажання.

Завжди будь налаштований позитивно. І, крім того, будь ГЛУХИМ, коли тобі будуть говорити, що твої мрії нездійсненні! Завжди думай: Я зроблю це!

Чиж Ірина